24.12.2017. Неділя, ранок

У ранковому недільному богослужінні узяв участь 2-й Молодіжний хор. Напочатку промову говорив Матер'ян Михайло. Брат підкреслив важливість прощення своїм ближнім. Він закликав не тримати образи в своєму серці. Можна ходити роками у зібрання і ображатися на когось. Навіщо тоді відвідувати церкву взагалі? Якщо ти не прощаєш своєму братові, то як Господь може простити тобі? Візьмімо це собі до уваги, бо то є дуже важливо для нашого спасіння. 

Опісля церква звершила молитву за служіння. Далі хор прославив Бога у прекрасному духовному псалмі "Преклони Свое ухо", сестра Оксана розказала вірш "Нам всем всегда чего-то не хватает" і гурт сестер з хору виконав чудову пісню "Как близок тот свет". У ній вони розповіли про те, що до неба пташкою злетіти (у духовному розумінні - у д. р.) може лише той, хто є оправданий у Ісусі Христі. 

Другим проповідував Троцковець Олексій. 

Після його промови церква прославила Бога у загальному псалмі. Слідуючим проповідував Бойко Степан. Він зачитав вірш з Біблії, де говориться, що "...чим серце наповнене, те говорять уста".

Що є в нашому серці - добре чи погане? Якщо добре, то чи показуємо ми його своїм ближнім? Чи чинимо добро тим, з ким живемо, і, взагалі, чи живемо ми в добрі? Давайте чинити добрі вчинки для інших і не ховати добро в собі. Опісля сестра Яна розказала вірш  "Торопитесь любить" і  хор заспівав пісню "Когда придет то время". 

Закінчував зібрання Дегтяр Іван. Обравши тему проповіді "Наше служіння Богу", він зауважив декілька важливих моментів щодо неї. Насамперед, у служінні, яке тобі доручає Бог, є початок і кінець. Також воно має певну, конкретну ціль. Чи досягає зараз твоє служіння тієї мети, що потрібно? Можливо, щоденні клопоти, якісь справи настільки завантажують тебе, що ти, роблячи не те, що потрібно, вже не цікавишся цими речами чи навіть забув про них?  "Як важливо нести служіння, служити Богу, але наскільки важливіше звершити його так, як того хоче Бог. Роздумуючи над цією темою, даймо собі відповідь на три питання: Чи я знаю ціль мого служіння? Чи я досягаю її? І що буде після того, як я піду з цього служіння?"

24.12.2017. Неділя, вечір. 

У другому недільному богослужінні взяли участь місіонери з нашої церкви: Денисюк Василь, Лінник Володимир та Хомич Віктор. Вони послужили піснями, коротеньким свідоцтвами та проповіддю. Також у зібранні послужив 1-й Молодіжний хор. Його керівник, Виговський Сергій, розпочинав проповіддю богослужіння. У ній він назвав три аспекти, які мають бути присутні в нас як у християн-благовісників. 

1. Дуже важливим є те, Хто ти насправді: твоя особистість відіграє важливу роль у євангелізації, бо написано, що ми є лист Ісуса Христа до цього світу. 

2. Що ми говоримо. Ми повинні проповідувати лише правду, лише Христа розп'ятого, тільки Він має бути прославлений через нас. Коли будемо старатися показати себе, то наші проповіді, служіння будуть надаремно. 

3. ЯК ми говоримо. Наша мова має бути мудрою, "приправленою сіллю"; докоряти тим, хто чинить не по Слову Божому, потрібно "з лагідністю", тому що так вчить Писання. 

Після проповіді церква звершила молитву за зібрання. 

Далі у служінні брат Василь співав багато чудових пісень: "Молись тоді, коли ослабне віра", "Все пройдет", "Доброта - это свет". Кожна з них була ніби маленькою проповіддю, у кожній говорилося про важливі речі у християнському житті. Перед піснями брат Володимир Лінник говорив коротенькі розповіді з життя інших віруючих про те, як Бог був вірний їм, якщо вони довіряли Йому.

25.12.2017. Різдво Христове

Ранкове і вечірнє богослужіння

Оскільки поки що в Україні Різдво святкується двічі, у нашій церкві відзначали це свято теж два рази. "Перше" Різдво - 25 грудня - ми святкували лише двома богослужіннями, тобто одним днем. На ранковому про цю надзвичайну, неосяжну для людського розуму подію розповідав Старший хор. Його учасники прославили у піснях, віршах та псалмах Господа за Його величезну милість та безвимірну любов до нас. І це не просто гучні слова. Бог довів Свою любов до нас. Він віддав Єдиного ("Однородженого") Сина на таку низьку, брудну і важку від гріхів Землю за спасіння твоєї і моєї душі, для того, щоб подарувати тобі і мені вічність з Ним. І я вірю в це, бо у 1-ому посл. Івана 5:11 написано: "А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це - у Сині Його". Дійсно, я думаю, такого Бога, як наш, хочеться прославляти, хочеться розказувати про Нього усім тим, хто ще не знає Його, тому що Він гідний ВСІЄЇ хвали і слави. 

Отож, різдвяні служіння.

На першому (ранковому) зібранні звучали промови й проповіді пасторів та дияконів нашої церкви. Зокрема, влучно сказаною була промова Каленика Петра, у якій пастор зауважив, що "не такою  важливою є дата Різдва, адже від неї суть цього свята - народження Спасителя - ніколи не зміниться. Ми святкуємо вірою, (тому що ніхто ж не бачив народженого Ісуса своїми очима), і цим маємо велику привілею від Господа". 

Далі у богослужінні звучали: чудові хорові псалми ( "Славу віддамо", "Люди Бога забували", "Слухай ангельськії хори"), душевні вірші ("Він родився" Бойко Ніни; "Я смотрела над хлевом"), прекрасні гуртові пісні (дует сестер "Щаслива подія настала"). У всьому цьому був прославлений та звеличений наш Господь.

На вечірньому служінні до подяки Богові у псалмах та віршах долучився 1-й Молодіжний хор. Він також славив Господа  псалмами, гуртовими піснями та віршами. Та воно було трішки незвичайним і дуже цікавим через участь у прославленні Спасителя малих діток. Спочатку подружжя регента хору з трьома дітками та Шепетька Олександра з дружиною і теж трьома дітками у гурті під музичний супровід гітари заспівали пісню "В тихую ночь". Згодом син і донька подружжя Шембеля Івана та Олени у псалмі "Це таємниця для всіх нас" спробували пояснити мету приходу Ісуса Христа на Землю ("щоб світ спасти", як співалося).

Діана Павлусь