11.06.2017. Неділя, ранок
На ранковому недільному богослужінні в нашій церкві був присутній гість зі США - брат Степан Бабчанік. Також у служінні прийняв участь 1-ий Молодіжний хор. 
Першу промову говорив Троцковець Олексій - директор дитячих таборів. Він зачитав історію з Біблії про чудесне звільнення Петра з в'язниці завдяки тому, що його друзі та церква молилися за нього. На цьому прикладі брат показав, яку велику силу має молитва церкви та ближніх. І тому проповідник благав народ Божий молитися за дитячі табори, за цю Божу справу, в якій так багато труднощів і ще не вирішених проблем. Але брат Олексій вірить, що молитва церкви може багато чого. Також брат закликав благословляти здібних до праці в дитячих таборах братів і сестер, аби вони плідно працювали на цьому клаптику ниви Божої. Після проповіді присутні звершили молитву і прозвучав хоровий псалом "Ми славим Тебе".
Слідуючим проповідував Стецюк Дмитро. Брат говорив про особисте служіння кожного християнина в церкві. Є багато праці, але так мало людей присвячують себе їй. Але ми повинні бути вірними своєму призначенню, своєму призванню, дарованому Богом. Будуть і височини, і низовини, але не потрібно впадати у відчай. Господь не залишить Своїх дітей. Якщо ти знаєш, що тебе призвав Бог, якщо він змінив тебе й наповнив серце Своєю радістю, ділися нею з іншими, подаруй її тому, хто відчаявся в житті, говори про велику Божу любов, поки ще відкриті двері Божої благодаті та милості. Не лякайся труднощів, - Бог сильний змінювати обставини. Проповідуй Божу Євангелію близьким і дальнім, не зупиняйся, не опускай руки і не ставай на півдорозі. Працюй, поки є час, щоб з часом не пожаліти. 
Далі, після хорової пісні, сестра Людмила Хомич прославила Бога у вірші "Как страшно, когда...", церква заспівала загальний псалом,  і до слова був запрошений брат Степан Бабчанік. Він запропонував присутнім пороздумувати над тим, чи ті події, які сьогодні відбуваються в нашій країні, не побуджують нас молитися старанніше? Також брат, зачитавши 1-е Послання до Тимофія 6:6 ("Великое приобретение - быть  благочестивым и довольным"), запитав: "Чи завжди ми усім задоволені? А чи радіємо тим, що маємо? Адже Господь дав нам все необхідне для життя і благочестя. А ми маємо чудовий хор, спілкування, прекрасних проповідників та молитовний будинок. Можливо, ти вже близький до зустрічі з Ісусом, а в твоєму серці є ремствування та нарікання. Яку відповідь ти будеш давати за нього перед Господом? Будь задоволеним усім і завжди, бо великий достаток сьогодні ти маєш." Опісля хор заспівав пісню "Небо красивое, небо родное" і прозвучав гуртовий псалом.
Останню проповідь сказав Виговський Сергій. У ній було підкреслено, що матеріальні блага - це теж дар Божий. І ними ми теж можемо послужити для поширення Царства Господнього. Але як ми служимо? Чи відкрите наше серце для того, щоб жертвувати для Бога? Адже апостоли у посланнях наголошують, що "блаженніше давати, ніж брати". Наостанок брат Сергій зачитав текст з Біблії 2-е послання до Коринтян 9:6, де сказано, що "хто скупо сіє, той скупо жне..." В кінці служіння на заклик до покаяння на сцену вийшла одна душа.

11.06.2017. Неділя, вечір
На вечірньому служінні у нашій церкві були присутні гості, які послужили проповідями. Також у служінні прийняв участь 3-ій молодіжний хор.
Першим проповідував Ярошик Віталій. Він, зачитавши історію, записану в Євангелії від Івана 6:4, правильно зауважив те, що щаслива та людина, яка вірить в Ісуса Христа, яка не має потреби в тому, щоб втамовувати свою духовну спрагу з гріховних земних джерел. Адже Сам Ісус Христос є живою водою для спрагненої душі. Після проповіді була звершена молитва, хор прославив Господа у молитовному псалмі "Святый Боже" і сестра Оксана прочитала вірш "Церковь - не дом с куполами золотыми". Опісля до проповіді запросили гостя. Він поставив такі питання перед присутніми: "Чи сьогодні ми з щирим серцем служимо Богу? Чи віддано кажемо, що будемо служити Йому всією своєю сім'єю? Чи є ми сьогодні світлом і сіллю цьому світові та як сьогодні ми світимо йому?" Також, упродовж проповіді, брат засвідчив про те, як він прийшов до Господа і наголосив, які ми, юнаки та дівчата, щасливі тому, що народилися у віруючій сім'ї, що наші батьки навчають нас боятися Бога з дитинства. Після проповіді сестра Вікторія розказала зворушливу і підбадьоруючу поезію "Готовь себя церковь, готовь" і хор заспівав пісню "Славная Церковь".
Слідуючою прозвучала проповідь Яйчені Петра, у якій було зазначено, що спасіння твоєї душі може бути лише через Ісуса Христа і по-іншому ніяк. Після проповіді прозвучала гуртова пісня сестер і Сніжко Аня розказала вірш "Се стою у дверей и стучу".
Далі хор прославив Бога у псалмі "Как нужны нам реки" і для останньої промови за кафедру вийшов гість, брат Андрій. Він говорив про те, що в кожного християнина є якийсь досвід і багато свідчень та історій про Господню любов та милість до нього. І він має ділитися цим зі своїм оточенням, розказувати про великого й живого й люблячого Бога людям, які, можливо, ще й досі тонуть у гріхах. 
Служіння закінчилося загальною молитвою, зверненою братом Андрієм. 
Після служіння покаялася одна сестра.

Діана Павлусь