09.01.2017. Різдво Христове. 3-ій день, ранок
У цьому передостанньому різдвяному служінні узяв участь Старший хор. Першу проповідь сказав Яйченя Петро, у якій замітив, що добре мати спілкувння з Господом не тільки на з'їздних служіннях, а й удома, один на один з Ним. Також брат Петро сказав, що нам потрібно бачити себе у дзеркалі Божого Слова. Після проповіді і молитви один брат розказав вірш і хор заспівав пісню "Велику тайну Бог нам відкриває". Слідуючим проповідував брат Леонід. Він сказав, що на його думку, є тільки один гріх: гріх Адама - непослух. І він є дуже великим. Опісля сестра Світлана розказала вірш для слави Господа і хор заспівав пісню "Радуйся, Дева".
Третім проповідував Мельник Микола. Він так сказав: "Наш Господь живий. Він народився для того, щоб сьогодні спасати тебе, щоб витирати тобі сльози, дати тобі мир. Він хоче вечеряти з тобою, відчини ж Йому двері." У кінці проповіді він закликав: "Поспішімо до Ісуса і поклонімося Йому, бо Він Цар, Він достойний хвали". Після цієї проповіді ще одна сестра розказала вірш і хор заспівав чудову пісню "Гряде". Останнім проповідував Гейко Степан. Він попросив церкву не просто прочитати Луки 2:14, а хоча  б трішки уявити, наскільки велично, могутньо і прославлено виглядало народження Сина Божого, про якого співало ціле воїнство небесне, про Якого звіщала зірка, до Якого прийшли мудреці. В кінці проповіді брат Степан наголосив, що найважливіше для церкви зараз - бути готовою зустрітися з Господом. На цьому служінні Бог торкнувся серця сестри, і вона покаялася, за що Слава Ісусу.

Різдво Христове 2017. З'їздне служіння
Увечері третього дня свята у нашій церкві відбулося з'їздне служіння. У ньому прийняли участь гості-проповідники (навіть з інших країн) і 2-ий Молодіжний хор. Першу коротеньку промову сказав пастор Каленик Петро. Після молитви і загального співу проповідував гість.  Він наголосив, що блаженна та людина, яка прийняла Ісуса Христа в своє серце. Після хорової пісні проповідував ще один гість. Він закликав народ Божий заглянути у свої серця і подивитись, чи є там місце Ісусу. Допомагаючи усім зрозуміти і розібратися в цьому, брат прочитав Ісаї 7:15-16 і задав слідуючі питання: Чи навчились ми відкидати зло і вибирати добро? Чим ми живимо свою душу? Якщо ми годуємо її від потоків цього світу, а в наших устах злість, лихослів'я, то чи є в нашому серці місце Ісусу?
Четвертим проповідував пастор церкви с. Малий Жолудськ. Головною ідеєю його проповіді було запитати  присутніх, чи готуються вони до зустрічі з Ісусом. Я, каже проповідник, хочу, щоб ми зрозуміли, чи ми народ Божий, чи ми Його?
Прочитавши 1 коринтян 6:9, він каже: "Незважаючи на стрімкий розвиток технологій, мораль у 21 ст. дуже деградує. А саме тому я хочу велику увагу звернути на гріх, тому що це прямий бунт проти Бога. Він руйнує наші відносини з Всевишнім. І от апостол Павло у своєму післанні каже, що "неправедні Божого царства не наслідують". Господь приготував нам дві вічності: ад і рай. І в Об'явленні 21:7 сказано, хто буде з Богом".        
Опісля хор заспівав прекрасний псалом, церква проспівала загальним співом, і за кафедру вийшов гість з Фінляндії, який сказав дуже цікаву і, разом з тим, викриваючу і сувору промову. Він зачитав Матвія 18:6: "Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще такому було, коли б жорно млинове на шию його почепити, і його потопити в морській глибині..."  А пояснив це так: Горе світові від спокус. Вони повинні прийти у світ, але велике горе тому, через кого приходять ці спокуси." А потім зачитав Числа 32:7: "І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь". Це історія про те, як ізраїльтяни ось-ось мали увійти в обітовану землю, але синам Рувимовим і Гадовим сподобалась земля перед Йорданом. Це було не те насліддя, що їм обіцяв Господь, але їм сподобалось, і через це інші Ізраїлеві сини почали спокушуватися. Ось-ось вони вже мали увійти у Ханаанську землю, але в останні, так би мовити, хвилини, вони побачили землю цю, і побачили, що вона добра для них. Можливо, тобі вже подобається земне життя вже більше, ніж твоя майбутня вічність з Ісусом? Більше того, можливо, через тебе вже й іншим не хочеться переходити у Небесну Країну?! Тоді, за твоїм хотіння Бог допустить і дасть тобі насліддя тут, на цій землі, але ти вже не матимеш частки з Ним там, на Небі.
Після проповіді сестра Іра Романчук розказала вірш і хор заспівав пісню "Разве ты на знаешь?" 
Передостаннім проповідував ще один гість, який наголосив, що диявол краде радість і впевненість у того, хто боїться Бога. Але в тобі є скарб, даний тобі від Нього, і тому Він буде захищати тебе і буде з Тобою. Після проповіді хор заспівав 76 псалом Давида "В день скорби моей ищу Господа". 
Звершив молитву і сказав заключну проповідь пастор Дмитро з Будок. Головною думкою його проповіді був наголос на стан наших душ у ці святкові дні. Чи відчуваємо ми радість і мир, чи, можливо, наше серце заповнене якоюсь тривогою? Якщо в тебе немає радості, миру, то сьогодні ще є час шукати Ісуса, бо де є Він, там є мир. В кінці служіння покаялось шестеро молодих сестер і братів.

Павлусь Д.С.