Пасха 2018. 2-й день, ранок

Другого дня на ранковому пасхальному зібранні прихожанам нашої церкви послужив Дитячий хор під керівництвом Романчук Ірини. 

Програма хористів була наповнена пісенною хвалою Господу. Також звучало багато віршів та дві проповіді. 

Напочатку богослужіння промову сказав Коваль Дмитро. Брат назвав присутнім один беззаперечний факт як доказ того, що між нами є Ісус: "Люди, душа яких страждає, які мають душевні переживання або живуть в грісі, люди, що шукають звільнення, підсвідомо прагнуть його отримати в Домі Божому. Вони йдуть чомусь до церкви, а не до лікарні, якогось притулку чи диспансера. Це є одним із свідоцтв того, що між нами, християнами, є Живий Господь. Проте сьогодні кожен з присутніх бачить наочне, справжнісіньке утвердження тої істини, про яку зазначено раніше. Це – дитяче прославлення Бога. Діти - найщиріші по своїй природі творіння. Вони будуть лише там, куди прагне їхній дух, де їм цікаво. В цей ранковий день славить Ісуса понад 100 діточок... Який потрібно ще доказ?" 

Після цієї промови була звершена молитва, хор у пісні "Ми є Церква Христа" закликав людину в Дім Молитви як рідний дім і гурт маленьких братів та сестер прославили Ісуса у псалмі "Ще до створення світу". Опісля троє діточок розповіли по віршику, сестри Дудай заспівали пісню "До Христа" і хлопчик з хору сказав проповідь, у якій намагався щиро та просто донести великий вияв Божої любові, проявлених на Голгофі. 

Далі хористи під акомпонемент фортепіано звернулися до Господа у пісні "В тіні крил збережи мене, Боже", кілька діток розповіли вірші та прозвучав ще один хоровий псалом "Дуже-дуже давно". 

Опісля звучало ще багато гуртових та хорових пісень, віршів та прославляючих Бога псалмів. Найбільше запам'яталися три з них: пісня керівника хору Ірини з маленькою дівчинкою Даринкою

"А де поділася любов",  хоровий псалом "Я вірю, не бачивши", заспів якого звучали у виконанні дуету двох сестричок та також пісня хористів "Вони не вірили, а я вірю". Закінчувалося це наповнене хвалою Богу служіння промовою Леуса Анатолія та загальною молитвою.

Пасха 2018. 2-й день, вечір 

На четвертому пасхальному зібранні Старший хор виявив бажання послужити прихожанам нашої церкви співом та віршами, щоб вкотре розділити радість від спасіння та вічного життя, подарованого Ісусом Христом через Його воскресіння. Учасники хору прославили Бога у чудових хорових псалмах "Господу воскресшому слава" і "Ликуйте все народы", сестра з хору благословила присутніх віршем "Христос Воскрес - души Моей отрада" і гурт сестер з хору заспівали під акомпонемент фортепіано пісню "Радіє серденько". 

Також на цьому богослужінні нашу церкву відвідали гості, два брати у Господі з с. Маневичі. 

Один із них, брат Іван  - йому надали слово у першій половині зібрання -  поділився короткими роздумами про ту спадщину, яка належить кожному істинному християнину. 

Інший брат-гість проповідував після загального псалму всередині служіння та віршу сестри з хору. Він зауважив, що Бог знає все наше життя, Він знає, як ми Його шукаємо і чи шукаємо взагалі. Господь сьогодні запитує в нас про те, яка наша любов до Нього. Він Свою доказав, більшої любові за Його немає. Але яка наша?

Діана Павлусь