12.04.15 1-ий день Воскресіння Ісуса Христа

Вранці святкове служіння провів Старший хор.

  (Завантажити відео)

  (Завантажити відео)

Ввечері:

- святкове служіння провів 1-ий молодіжний хор,

 - відбулася молитва за Стрижеус Юлію та Колошу Тимофія (член церкви смт. Решетилівка Полтавської області), які заявили перед церквою, що бажають одружитися..

  (Завантажити відео)

  (Завантажити відео)

1 Як минула субота, на світанку першого дня в тижні, прийшла Марія Магдалина і друга Марія побачити гріб. 2 І ось стався великий землетрус, бо ангел Господній зійшов з неба, відвалив камінь від дверей гробу і сів на ньому. 3 Зовнішній вигляд його був, як блискавка, і одежа — біла, як сніг. 4 І зі страху перед ним, сторожа затремтіла і стала, як мертва. 5 І ангел, озвавшись, сказав жінкам: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп'ятого. 6 Нема Його тут: Він воскрес, так як Він сказав. Ідіть, подивіться на місце, де Господь лежав. 7 Ідіть же скоріше і скажіть учням Його, що Він воскрес з мертвих, і Він зустріне вас в Галілеї — там Його побачите. Ось це моє повідомлення для них». 8 І, вийшовши поспішно з гробниці, вони зі страхом і радістю побігли сповістити учнів Його. 9 Коли ж вони йшли сповіщати учнів Його, раптом Ісус зустрів їх і сказав: «Радійте! Вони ж підійшли, обняли ноги Його і поклонились Йому. 10 Тоді Ісус сказав їм: «Не бійтеся! Підіть і сповістіть братів Моїх, щоб ішли в Галілею, і там вони побачать Мене». 11 І як вони йшли, деякі з сторожі прийшли в місто і сповістили первосвящеників про все, що сталося. 12 Вони ж, зібравшись зі старійшинами, порадилися і дали багато грошей воїнам, 13 сказавши їм: «Кажіть, що учні Його прийшли вночі і вкрали Його, коли ми спали. 14 А як правитель почує про це, ми переконаємо його і визволимо вас від неприємностей». 15 Вони ж, взявши гроші, зробили, як їх навчено. І слово це рознеслося між іудеями, аж до цього дня. 16 А одинадцять учнів пішли в Галілею, на гору, куди Ісус звелів їм, 17 і, побачивши Його, поклонились Йому, а дехто вагався. 18 А Ісус підійшов до них і сказав: «Дана Мені повна влада на небі і на землі: 19 То ж ідіть і навчайте всі народи, хрестячи в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, 20 навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я буду з вами повсякденно, аж до кінця світу цього! Амінь».

1 Коли минула субота, Марія Магдалина і Марія, мати Якова, і Саломія купили пахощів, щоб піти і намастити тіло Ісуса. 2 І на світанку, дня першого в тижні, вони прийшли до гробу, коли сходило сонце, 3 і говорили між собою: «Хто відвалить нам камінь від входу до гробу?» 4 І, глянувши, вони побачили, що камінь був відвалений; а він був дуже великий. 5 Увійшовши до гробу, вони побачили юнака, що сидів праворуч, зодягнений у довгу білу одежу, і вжахнулись. 6 Він же сказав їм: «Не жахайтеся! Ви шукаєте розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де покладено було тіло Його. 7 Але йдіть і скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там ви побачите Його, як Він був сказав Вам». 8 І, вийшовши, вони побігли від гробу, бо оволодів ними страх і тремтіння. І вони нічого нікому не казали, бо боялись. 9 Коли Ісус воскрес вранці, першого дня в тижні, то з'явився передусім Марії Магдалині, з котрої вигнав сім демонів. 10 Вона пішла і звістила тим, що були з Ним, котрі плакали і сумували. 11 Та вони, як почули, що Він живий, і що вона бачила Його, не повірили. 12 Після цього, Він з'явився, в іншому вигляді, двом з них на дорозі, коли вони йшли в село. 13 І вони прийшли і розповіли іншим, але й їм не повірили. 14 Нарешті з'явився Він одинадцятьом, коли ті сиділи за столом, і докоряв їм за невір'я та отвердіння серця, тому що не повірили тим, які бачили Його воскреслого. 15 І Він сказав їм: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всякій людині. 16 Хто увірує й охреститься, той буде спасений; хто ж не увірує, той осуджений буде. 17 І такі ознаки будуть супроводити тих, що увірують: в ім'я Моє будуть виганяти демонів; будуть говорити іншими мовами; 18 будуть брати руками змій; і коли вип'ють щось смертоносне, воно не пошкодить їм; будуть класти руки на хворих, і ті будуть зцілені».
 

1 А першого дня в тижні, дуже рано, жінки пішли до гробу, несучи пахощі, які приготували. 2 І побачили, що камінь був відвалений від гробу. 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. v4 І коли вони були здивовані цим, ось два мужі стали перед ними в блискучих одежах. 5 Жінки налякались і схилили свої обличчя до землі, а ті мужі сказали їм: «Чому ви шукаєте живого між мертвими? 6 Його нема тут: Він воскрес! Пригадайте, як Він говорив вам, коли був ще з вами в Галілеї, 7 кажучи, що Синові Людському треба бути виданому в руки грішних людей, бути розп'ятим і третього дня воскресиути». 8 І вони згадали слова Його. 9 І, вернувшись від гробу, вони розказали про все одинадцятьом та всім іншим. 10 То були: Марія Магдалина, Іоанна і Марія, мати Якова, та інші з ними, які розповіли про це апостолам. 11 Та ці слова здалися їм вигадкою, і вони не повірили їм. 12 Але Петро встав і побіг до гробу і, нахилившись, побачив, що лежать тільки полотняні обгортки; і, повернувшись додому, дивувався тому, що сталось. 13 Та ось двоє з них йшли того ж дня в село, зване Еммаус, близько 7 миль від Єрусалиму. 14 І розмовляли між собою про все, що сталося. 15 І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними. 16 Але їм не дано було, щоб вони пізнали Його. 17 Ісус запитав їх: «Про що ви, ідучи, обмірковуєте між собою і чому такі сумні?» 18 Один з них, Клеопа на ім'я, відповів, кажучи: «Невже Ти один з прибулих у Єрусалим, не знаєш, що сталося в ньому в ці дні?» 19 А Він запитав їх: «Що таке?» Вони ж розказали Йому: «Про Ісуса Назарянина, Котрий був пророк, сильний в ділі і слові перед Богом і всім народом; 20 і як первосвященики і старійшини видали Його для осудження на смерть і розп'яли Його. 21 А ми надіялись, що Він є той, що має визволити Ізраїль. До того ж, оце вже третій день, як все це сталося. 22 Крім того, деякі жінки наші здивували нас: вони прийшли до гробу, 23 та, не знайшовши Його тіла, повернулися і розповіли нам, що бачили з'явлення ангелів, які сказали їм, що Він живий. 24 І деякі з тих, що були з нами, пішли до гробу і знайшли так, як розповіли жінки, але Його не бачили». 25 А Він сказав їм: «О, немудрі і задубілі серцем, щоб повірити всьому тому, про що пророки сповіщали! 26 Чи не так треба було Христові постраждати і ввійти в славу Свою?» 27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, Він виясняв їм все сказане в Писаннях про Нього. 28 Коли вони наблизились до села, до якого йшли, Він вдавав, ніби хоче йти далі. 29 А вони стримували Його, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже вечоріє, та й день уже кінчається». І Він увійшов, щоб залишитись з ними. 30 І коли Він сидів з ними за столом, то взяв хліб, поблагословив, розламав і подав їм. 31 Тоді очі їхні відкрились, і вони пізнали Його, але Він став для них невидимий. 32 І вони говорили один одному: «Чи не палали серця наші в нас, коли Він говорив з нами по дорозі, вияснюючи нам Писання?» 33 І, вставши, тієї ж години, вони повернулися в Єрусалим і знайшли одинадцятьох зібраних разом і тих, що були з ними, 34 які говорили: «Господь дійсно воскрес і з'явився Симонові». 35 А вони розповіли, що сталося в дорозі, і як вони пізнали Його тоді, коли Він ламав хліб. 36 Коли вони ще говорили про це, Ісус Сам став посеред них і сказав: «Мир вам!» 37 Вони ж дуже налякалися, бо подумали, що бачать дух. 38 А Він сказав їм: «Чому ви схвилювалися? І чому сумніви постають у серцях ваших? 39 Подивіться на руки Мої і на ноги Мої; це ж Я Сам, доторкніться до Мене і подивіться: дух не має тіла і кісток, які ви бачите в Мене». 40 І, сказавши це, показав їм руки і ноги. 41 Коли вони ще не вірили з радості і здивування, Він сказав їм: «Чи маєте ви тут що їсти?» 42 Вони подали Йому кусень печеної риби. 43 Він взяв і їв перед ними. 44 І сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, бувши ще з вами: 'Потрібно, щоб здійснилось усе, що написано про Мене в Законі Мойсеєвім, у Пророків і в Псалмах'». 45 Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання. 46 І сказав їм: «Так написано і так належало Христові постраждати і воскреснути з мертвих третього дня, 47 щоб покаяння і прощені гріхів проповідувалось в ім'я Його між усіма народами, починаючи з Єрусалиму. 48 А ви свідки цього. 49 І ось Я пошлю обітницю Отця Мого вам, а ви залишитеся в місті, аж доки не сповнитеся силою з висоти».

1 Першого дня в тижні, прийшла до гробу Марія Магдалина вранці, як ще було темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу. 2 І вона біжить до Симона Петра і до другого учня, котрого Ісус любив, і каже: «Взяли Господа з гробу, і ми не знаєм, де поклали Його». 3 Петро зараз вийшов і з тим другим учнем пішли до гробу. 4 Вони бігли обидва разом, але той другий учень біг швидше за Петра, і він прибіг перший до гробу; 5 і, нахилившись, бачить лежить полотно, але не ввійшов в середину гробу. 6 Тоді Симон Петро приходить слідом за ним і, ввійшовши в гріб, бачить полотно, яке лежало там, 7 а похоронне полотно, яким був сповитий Ісус, було згорнене ї лежало в іншому місці. 8 Тоді ввійшов і другий учень, котрий перший прийшов до гробу, і побачив, і увірував. 9 Бо ще не розуміли з Писання, що Він має воскреснути з мертвих. 10 І учні вернулись знову до себе. 11 А Марія стояла біля гробу і плакала. І, плачучи, вона нахилилась до гробу, 12 і бачить двох ангелів в білих одежах, які сиділи: один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. 13 І вони питають її: «Жінко, чого плачеш?» Вона відповіла їм: «Бо взяли мого Господа, і я не знаю, де поклали Його». 14 І, сказавши це, вона обернулась і побачила Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус. 15 Ісус спитав її: «Жінко, чого ти плачеш?» Бона, думаючи, що це садівник, говорить Йому: «Пане, якщо ти взяв тіло Його звідси, скажи мені, де ти поклав тіло Його, щоб я взяла Його». 16 Ісус сказав їй: «Маріє!» А вона обернулась і сказала Йому по-єврейськи: «Раввуні!» Що означає: «Учителю!» 17 Ісус говорить їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не піднявся до Отця Мого, а йди до братів Моїх і скажи їм: 'Я йду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого'». 18 Марія Магдалина прийшла і сповістила учням, що вона бачила Господа і що Він сказав їй це. 19 Коли ж настав вечір того дня, першого в тижні, а двері, де знаходились учні, були замкнені, бо боялись іудеїв, з'явився Ісус, став посередині і говорить їм: «Мир вам!» 20 І, сказавши це, показав їм руки Свої і бік Свій. А учні зраділи, що побачили Господа. 21 Ісус же сказав їм знову: «Мир вам! Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас». 22 Сказавши це, Він дмухнув і каже їм: «Прийміть Духа Святого; 23 кому гріхи простите, — простяться, а кому затримаєте, — затримаються». 24 А Хома, один з дванадцятьох, названий Близнюком, не був з ними, коли Ісус приходив. 25 Інші ж учні сказали йому: «Ми бачили Господа!» А він сказав їм: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребро Його, — не повірю». 26 Після восьми днів, знову учні Його були вдома, і Хома з ними. Ісус прийшов, як двері були замкнені, і став посеред них і сказав: «Мир вам!» 27 Потім говорить Хомі: «Простягни палець твій і подивись на руки Мої, простягни і руку твою і вложи в бік Мій. І не будь невіруючий, а віруючий». 28 Хома сказав у відповідь: «Господь мій і Бог мій!» 29 Ісус сказав йому: «Тому увірував ти, що побачив Мене? Блаженні ті, що не бачили і увірували!» 30 Багато й інших ознак вчинив Ісус в присутності учнів Своїх, які не записані в книзі цій. 31 Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, ви мали життя вічне в Ім'я Його.

1 Після цього Ісус з'явився знов учням Своїм біля моря Тиверіядського. А з'явився так: 2 там були разом Симон Петро, Хома, званий Близнюком, Нафанаїл з Кани Галілейської, обидва сини Зеведеєві і двоє інших з учнів Його. 3 І Симон Петро говорить їм: «Йду ловити рибу!» Вони кажуть йому: «Ми також підемо з тобою!» І вони пішли і ввійшли в човен. І в ту ніч не вловили нічого. 4 А як настав ранок, Ісус стояв на березі, але учні не пізнали, що то був Ісус. 5 Ісус запитав їх: «Хлопці, чи маєте що їсти?» Вони відповіли Йому: «Ні!» 6 А він сказав їм: «Закиньте сіті праворуч човна і вловите». Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті через безліч риби. 7 Тоді учень, котрого Ісус любив, говорить Петрові: «Це ж Господь!» А коли Симон Петро почув, що це Господь, то накинув на себе одежу, бо був нагий, і кинувся в море. 8 А інші учні припливли в човні, бо були недалеко від берега, ліктів з двісті, тягнучи сіть з рибою. 9 А коли вийшли на берег, то побачили розкладений вогонь, а на ньому рибу і хліб. 10 Ісус сказав їм: «Принесіть риби, яку ви тепер вловили». 11 Симон Петро пішов і витягнув сіть на берег, повну риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч було її стільки, проте сіть не прорвалася. 12 Ісус сказав їм: «Ходіть, снідайте!» Та ніхто з учнів не смів запитати Його: «Хто Ти?», бо знали, що це був Господь. 13 Ісус приходить, бере хліб і дає їм, а також і рибу. 14 Це вже третій раз Ісус з'явився учням Своїм, після Свого воскресіння х мертвих.