29.10.2017 Ранкове богослужіння

Нашу церкву відвідали брати та сестри по вірі з села Пустомити Гощанського з жіночого реабілітаційного центру. Вони благословили нас своїми думками, роздумами над Божим Словом та настановами для церкви, а також звучали свідчення сестер, що пройшли реабілітацію в ребцентрі села Пустомити. У першій частині богослужіння слово надали гостю.  Брат проповідував про неправду. Він говорив, що людина може виправдовуватися тим, що вона не згрішила, не вбила, не вкрала чи не вчинила інших злочинів. Але найменша неправда вже є великим гріхом. І кожен не раз грішив ним. Брат зачитав текст з Біблії, Послання Ап. Павла до Ефесян 4:25, де закликається відкинути неправду і говорити тільки істину ближнім, тому що ми є один одному братами по вірі. 
У другій половині зібрання декілька сестер поділилися свідченнями, у яких розповідали про свої долі. Найбільше до серця мені припала історія сестри Оксани. Вона розповідала про своє тяжке дитинство: коли їй було 10 років, від ії сім'ї пішла мама. Як і будь-яке дитя, вона важко переживала таке горе. З неї насміхалися друзі, все її дитинство пройшло в сльозах... В 19 років вона вийшла заміж, але й там не знайшла того щастя, яке так шукала - сім'я чоловіка не прийняла бідну сироту. Оксана почала пити. Все більше й більше затягував диявол її в свої сіті. Прийшов той час, коли вона зрозуміла, що хоче жити вільно від цього, та вже не може. Саме тоді найшлись близькі люди, які відвезли її на курс реабілітації до села Пустомити. Там Оксана познайомилася з Ісусом та отримала звільнення від алкозалежності. 
Сестри поділилися ще декількома свідченнями, які, безумовно, торкалися серця кожного слухача. Також вони прочитали по віршеві та прославили Христа піснею "Куди піду?"
Останнім з гостей проповідував брат-служитель реабцентру. Він також свідкував про його особисту зустріч з Ісусом й про те, як Господь змінив його долю. Після проповіді брата та молитви церкви богослужіння було завершено.

29.10.2017. Вечірнє богослужіння

                       "ХВАЛІТЬ ГОСПОДА ГУСЛАМИ,
                        СПІВАЙТЕ ЙОМУ
                        З ДЕСЯТИСТРУННОЮ АРФОЮ..."
                                                    Псалом 32:2
У цих чудових рядках псалмопівець Давид закликає хвалити та прославляти Господа співом і грою на музичних інструментах. Адже це так чудово - славити Творця прекрасними звуками музики! Не можна передати ті відчуття, коли під час співу тебе переповнює Сила Святого Духа. Тоді хочеться весь світ обійняти і навіть найменшим Божим творінням зробити щось приємне, допомогти чи зрозуміти, внести яскравість у їхнє життя. Господу приємна така хвала, бо Він чекає її від щирого і вірного серця. 
Таким благословенним співом на вечірньому богослужінні з присутніми поділився 3-й Молодіжний хор. Його псалми, проспівані під прекрасний, вміло підібраний акомпонемент фортепіано та двох гітар, були справжнім натхненням для слухачів. Хочеться відмітити два псалми - "Возвожу очи мои" та "Из глубин души моей лльется песня о Тебе". У тому, що вони торкалися сердець присутніх, можна не сумніватися. 
Також потрібно сказати і про п'ятьох братів з гуртовими піснями та два вірші сестер з хору. Ці учасники, кожен на свою тему, промовляли до присутніх, спонукаючи їх пороздумувати над тим, як ми витрачаємо свій час, чи уважні ми до болі ближнього. 
Господь прославлявся і в проповідях. Зокрема, в останній промові пастора Милтанова Станіслава звучали слова: "В Священному Писанні написано, що ти маєш чинити. Чи виконуєш це ти? Як ти це робиш? Адже жити за Божими принципами - це наш обов'язок".

Діана Павлусь