24.06.2018. Неділя, ранок

Чудового недільного ранку прихожанам нашої церкви щирим благословенним співом послужив 3-й Молодіжний хор. Також ми радо приймали гостей - двох братів, що поділилися Словом та піснями під музсупровід гітари. 

Першу проповідь сказав Підлісний Валерій. Взявши за ії основу притчу про таланти (Матвія 25:14-...), брат підкреслив, що кожній людині Бог дав таланти й дари за здібністю та спроможністю її. Господь дуже щедрий і добрий до нас, Він бачив те, що ти зможеш використовувати те чи інше для Його слави, бо ти є талановитий. Якщо перед тобою є приклад - людина - у якої таке ж саме дарування, як і в тебе, але вона досягла чогось більшого у праці своїй, то це дуже чудово: перед тобою є, по-перше, приклад, а, по-друге, – ти бачиш вищий рівень досягнутого, отже, ти бачиш, куди потрібно "тягнутися". І ні в якому разі це не повинно служити причиною для заздрості! Кожен християнин є член тіла Христового. Значить, кожен виконує важливу роль, дану йому за силою його. 

Після проповіді та молитви хор звернувся до Бога у псалмі "Отче Наш", сестра з хору підтримала присутніх віршем та прозвучало соло під акомпонемент фортепіано. Опісля один брат-гість благословив присутніх чудовою підбадьорливою піснею "Когда в душе точка немая" та поділився промовою. У ній було нагадано про страждання та смиріння Ісуса Христа в Гефсиманському саду і на Голгофі. Брат зауважив, що "Господь випив чашу страждання за наші гріхи до кінця, а нам за це пропонує чашу спасіння. І ми не можемо нічого додати до неї, а тільки прийняти ії. У ній є праведність Христа. Тобто, прийнявши спасіння, ми зодягаємось у Його святість. Але тепер Бог хоче, щоб ми жили достойно великого спасіння та свого покликання. Багато хто говорить, що дуже важко так жити. Але, дорогий друже, якщо ти усвідомиш (звичайно, нікому з людей не вдасться зробити це до кінця), якою дорогою величезною ціною куплений ти, яка найвеличніша жертва принесена була на Голгофі, то ти просто не зможеш казати так. Ти будеш прагнути жити свято і прославляти Його Ім'я". 

Після проповіді брат знову прославив Бога піснею "Гефсимания, ты пронзила сердца людей", церква заспівала загальний псалом та двоє братів з хору звернулися до Ісуса у чудовій пісні "Я без Тебе безсилий, Господь". 

Далі за кафедру запросили брата-гостя Андрія. Він поділився з присутніми роздумами про Божественну любов. Після цього хор прославив Бога щирим псалмом "Возвожу очи мои к горам", сестра з хору розказала вірш-історію та прозвучала гуртова пісня братів з хору. Закінчувалося богослужіння промовою старшого пастор Гейко Георгія та молитвою церкви.

24.06.2018. Неділя, вечір

У вечірньому богослужінні послужив програмою Підлітковий хор та місцеві брати-проповідники. 

Після першого загального псалму за кафедру вийшов Виговський Сергій. Він роздумував про служіння та покликання християнина і його "місію" у суспільстві. Головну думку промови можна виразити у словах: "Основне покликання Церкви Христа - бути "сіллю землі". Ми призвані вносити зміни до кращого у суспільстві, призвані свідкувати про чудове життя з Господом та про спасіння вічної душі, подароване на Голгофі. Ми повинні світити! Усе: поведінка, мова, рухи, життя – кожна дрібниця повсякдення повинна розповідати про вас як про істинного жителя Неба". 

Далі церква звершила молитву і хор прославив Бога під акомпонемент фортепіано у псалмі "Кому довірю я мрії", наголосивши на тому, що лише Той, Хто дав життя, може нас зрозуміти і що тільки Йому можна віддати свої переживання та надії, - і бути втішеним. Опісля брат Ілля розповів вірш "Терзая сердце..." та двоє сестер з хору заспівали пісню "Опустилась на землю ночь". 

Другим сказав проповідь Присяжнюк Михайло. Взявши ії за основу місце з Біблії 1-е Коринтян 15:58 ( "...будьте стійкі, непохитні, завжди відзначається в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі недаремна" ), брат звернув увагу на слово "відзначається" та сказав щодо цього деякі роздуми: "Дуже багато у чому люди стараються виділитися, показати себе. Але Слово Боже нас закликає відзначатися у Господньому ділі, у добрих справах, допомагаючи один одному та маючи мир між собою".  

Після цього церква прославила Бога у загальному псалмі "Научи меня", сестра Світлана заспівала під музсупровід піано пісню "Ісус, хочу поговорить с Тобой" та брат з хору прочитав вірш "Чтобы ближе мне быть к Иисусу". Також прозвучала хорова пісня "Господь є життя". 

Далі Шатілов Володимир хорошими цікавими роздумами на тему "Матеріальне багатство: благословіння чи прокляття". Опісля сестри прославили Бога дуетом "Если душою я изнемогаю" та прозвучав вірш "Когда покажеться тебе твоя судьба". Останнім на служінні говорив проповідь Журавський Леонід.

Діана Павлусь

27.06.18 Середа

У служінні взяли участь гості із Молдови