21.04.2018. Суботнє служіння 

На суботньому богослужінні молодь з 3-ого Молодіжного гурту послужила Господу співом, віршами та проповідями. Одну із промов від хору сказав Касюдик Ілля. Взявши за основу свого звернення до слухачів текст з Біблії Єремії 48:10, брат, говорячи про один з важливих моментів для християнського життя, наголосив таких словах: "Проклятий той, хто робить роботу Господню недбало, благословенний той, хто робить роботу Господню дбало". Добре було б, якби кожен із нас запам'ятав ці слова і роздумував над їхнім сенсом. Прослідковуючи історіі з Писання - із Нового та Старого Заповітів - знаючи свідчення вірних послідовників Христа, ми можемо бачити, що Бог показує, як Він цінить дбайливе ставлення до праці на Його Ниві та якісне служіння до Нього. Господь не хоче, щоб той, кому Він доручив служіння, накликав на себе те прокляття ( Єремії 48:10), виконуючи довірене недбало, не докладаючи зусиль чи не стараючись. 

З псалмів гарним підбадьоренням для присутніх стали хорові пісні "Господь, Ты мой покров", у якій автор виразив свою повну надію у всьому на Господа, та "Напои меня водой живою". Також на служінні звучало два чудових вірші "Ты говориш, что нету сил бороться" та "Я знаю Того, у Кого все ответы".

22.04.2018. Неділя, ранок

На ранковому недільному богослужінні нашу церкву відвідали гості - два брати-проповідники, що послужили прихожанам чудовими, "живими", сказаними від щирого серця проповідями. У прославленні Господа співом та віршами узяв участь Старший хор. Зокрема, щиро та підбадьорливо звучав псалом "На земле есть такое заветное место", в якому лунав заклик спішити в Дім Молитви і коли стежка життя терниста та вузька, і тоді, коли у душі панує радість. 

У першій половині богослужіння за кафедру запросили одного з гостей. Брат розпочав промову з власного свідоцтва про велику милість Господа, що супроводжує його ще з раннього дитинства. "У чотири роки, -ділиться пережитим гість, - по мені проїхався віз із сіном, а Бог зцілив мене від численних переломів без втручання лікарів, у вісім років Він врятував мене від смерті через удар електричним струмом, приблизно в 10-12 років я мало не втопився у річці - і тут милість Його була зі мною. А скільки разів, будучи у віці 16-17 років, я міг розбитися на автомобілі! І в котрий раз якимось чудом проскочив поміж деревами..."Уухх, повезло." - думав тоді я... Та одного разу на молитовному служінні Бог через вибрану людину проговорив до мене: "Сину Мій! Я полюбив тебе любов'ю вічною. Сатана ще з дитинства ходив по твоїх п'ятах, щоб загубити твою душу. Скільки разів Я хранив і оберігав тебе! Вже ти мав би бути хтозна-де, але милість Моя була над тобою, бо Я приготував для тебе дорогу..." Аналізуючи ці слова, я згадав всі ті моменти мого життя: скільки разів я міг би вже бути "на тому світі"! Яка велика Божа любов! І я впевнений, що кожен слухач міг би сміливо засвідчувати про милість Господа в його особистому житті. Згадаймо, скількох людей з вашого року народження вже немає в живих. А скільки дітей в тій палаті, де ти народився, можливо, появилися на світ каліками?! А ти живий, здоровий та повноцінний, тому що Великий Бог є з тобою, бо Його милість безмірна до тебе, бо Він задумав благословити тебе та відкрити тобі Свою істину."

22.04.2018. Неділя, вечір 

У вечірньому недільному богослужінні прихожанам нашої церкви послужили 2-й Молодіжний хор та місцеві брати-проповідники. 

Налаштовуючу промову напочатку зібрання сказав Матер'ян Тарас. Брат наголосив на тому, що "нам, християнам, неповинно боятися використовувати Ім'я Ісуса Христа". Так часто ми  не використовуємо те, чим нас наділив Господь - Його силу, ми боїмося просити в Його Ім'я або ж наказувати, повелівати. Але Ісус у Своєму Слові пообіцяв нам, що чого тільки не будемо просити в Ім'я Його, буде дано нам. Ми не маємо боятися цього. У нас є віра та відвага звертатися до Небесного Отця і просити у Нього в Ім'я Його Сина. Проте потрібно усвідомлювати, що Бог не буде діяти через нас, якщо ми не будемо перебувати в Ньому, якщо не будемо вникати в Його Слово та досліджувати його. Також ми маємо чітко розуміти ще одну істину: те, що ми просимо, повинно прославляти Бога, а не нас, служити Йому, а не нашому егоїзму. 

Після проповіді хор прославив Господа у величному псалмі "Soli deo Gloria", Павлусь Анна розказала вірш "Как у меня есть Бог, так и у Бога я есть" і гурт сестер з хору заспівав під акомпонемент фортепіано пісню "Кожного ранку, відкривши очі". 

Другу проповідь сказав Коваль Анатолій. Головну думку його промови висвітлюють завершальні слова: "Ми повинні пильнувати за своїм серцем і життям, ми повинні очищатися для того, щоб мати відвагу звертатися до Бога, приходити до престолу благодаті та просити милості й допомоги. Проте, якщо ми стали на дорогу непокори та непослуху, то запитаймо себе, чи буде в нас та Божа благодать та милість, щоб навчати нас та допомагати нам". 

Опісля прозвучала хоровий псалом "На высотах высот", сестра з хору прочитала вірш "Не хочу надевать маску смеха" і ще одна сестра-гостя Шкіндер Світлана заспівала пісню "Услышь меня, мой Бог". 

Після другого загального співу коротку промову сказав Яйченя Петро. Далі сестра Іра заспівала пісню "Ты думаешь, Я не вижу", сестра з хору прочитала вірш "У меня виноватый взгляд" і прозвучав чудовий та підбадьорливий псалом "В святилище Небесному" гурту з хору. Закінчувалося служіння проповіддю пастор аСтаніслава та молитвою.

Діана Павлусь