19.11.2017. Неділя, ранок

У цьому богослужінні участь узяли присутні в нас гості, які послужили проповідями. Натхненним співом та віршами для нас послужив 2-й Молодіжний хор. 
Напочатку сказав  проповідь та привів до молитви Мельник Микола.  Опісля, у псалмі "Возвожу свои очи к горам" Бога прославив хор, а у вірші "Ти Бог Великий, Мудрий і Святий" - сестра Елла. Також звучало тріо сестер "Мой Бог суверенный". 
Другому, в першій половині служіння, слово надали гостю.. Він висловлював свої міркування з теми "Побожність". Давайте чесно відповімо собі на одне просте запитання. Як ви думаєте, ви є побожними? Можна запитати й по-іншому: на вашу думку, ви ведете побожний спосіб життя? Апостол Яків про побожність писав: "Коли ж хто гадає, що він побожний, та свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, - марна побожність того!" (Якова 1:26). Чи буває, що ми себе обманюємо? Адже часто всередині у нашій душі все по-іншому, ніж ззовні, на обличчі. Та ми ж все це вміло замасковуємо, і ніхто ніщо не помічає. Але Бог наголошує, що при цьому ми ОБМАНЮЄМО СЕРЦЕ СВОЄ! Чому так важливо берегти від обману саме своє серце? Тому що написано, що "...чим серце наповнене, те говорять уста". Саме звідти, з серця усе виходить; те, що ми говоримо та робимо - це наслідок того, що є в нашому серці, про що ми думаємо, чим живемо. Ось тому бережіть своє серце від самообману, що є набагато гірше від просто обману, й матимете правдиву побожність у своєму житті. 
Після проповіді хор виконав під акомпонемент фортепіано пісню "Тануть дні..."
Далі за кафедру запросили ще одного брата з гостей. Він говорив про те, як важливо, вибираючи щось в житті, вибирати саме те, що хотів би Господь. Не моє Я, не мої певні бажання, а Божа воля має бути пріоритетом нашого вибору. Адже лише Він Один знає нас краще, ніж ми самі себе, знає, що нам потрібно, що буде корисно, а що зашкодить нашій душі. На цій проповіді перша частина служіння закінчилася. 
У другій половині ми мали вінчання молодої пари - Славич Юлії та Дацького Давида. Настанови для них говорив пастор Милтанов Станіслав, а співом благословив 2-й Молодіжний хор.

19.11.2017. Неділя, вечір 

Це богослужіння я назвала б "духовною вечерю" церкви. На ньому усі, що були присутні, отримали їжу для своєї душі, почули наставлення та підбадьорилися перед робочим тижнем. Багато чого вони почерпнули для себе у проповідях. Зокрема, у другій частині богослужіння чудову промову сказав наш благословенний пастор Овечко Ігор. У ній він роздумував про надію людей. Напочатку брат зачитав про неї кілька текстів Біблії. Один із них: "Для нас надія - немов якір для душі..." (Євреїв 6:19). Всім відомо, що таке якір. Коли корабель його закидає, то стає нерухомим, і ніякі хвилі, течії чи вітри не зможуть зрушити його. У зачитаному тексті  Писання ап. Павло порівнює надію з якорем. Це порівняння варте того, щоб над цією темою пороздумувати. Є дуже багато речей, на які ми часто надіємося. Це, наприклад, фінанси (багатство, гроші). Маючи ці речі, можна вирішити багато питань. Проте в Біблії сказано, що багатство має крила. Що ж буде робити людина, коли воно їх розправить? Про це Ісус, наставляючи учнів, говорив: "Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!" Ще одною річчю, на якому ми в житті можемо надіятися, є наші власні сили, фізичне здоров'я чи розумові здібності. Але прийде час, і ми використаємо той потенціал, який в нас закладений. Як зауважив брат Ігор,  "у першій частині життя людина витрачає здоров'я, щоб надбати гроші, а у другій витрачає ці гроші, щоб повернути здоров'я". У таких людей з роками втрачається та надія, яку вони мали. Біблія каже: "Надійся на Господа всім серцем своїм і не покладайся на розум твій...". Ось на що, чи, швидше, на КОГО потрібно надіятися в житті. Ще ми можемо надіятися на інших людей. Про це Бог каже: "Горе тим, які ідуть у Єгипет за допомогою і опираються на коней, і надіються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, бо вони сильні". Горе тим... Далі така людина порівнюється з вересом, посадженим у пустині на безплідній незаселеній землі. І, навпаки, той, хто надію свою покладає на Господа, є благословенним, він буде як дерево, посаджене при потоках вод: є завжди зеленим і не перестає приносити плід (Псалом 1). 
Також на богослужінні у псалмах "Ми славим Тебе" і "Кто подобен Тебе" та віршах "Як часто" та "Туман покрив місцевість за рікою" прославили Господа хористи 1-го Молодіжного вокального колективу.

Діана Павлусь