19.01.2018. Хрещення Господнє

На святі Водохреща у нашій церкві мав можливість побувати Мойсеєв Сергій. Його запросили за кафедру у першій частині богослужіння. Брат послужив для присутніх сильною проповіддю на тему "Значення духовної пустині в житті християнина". Він говорив, що "людина по-різному і з різних джерел може перебувати в близьких взаємовідносинах з Богом і отримувати Його благодать. Перше джерело - зовнішнє. У житті християнин може переживати духовне виснаження, спустошення. Але, можливо не планувавши, але все таки побувавши на хорошому зібранні, він отримує оновлення духу і знову відчуває радість, мир, присутність Господа.  Він не платив за це ніяку ціну, але все таки отримав спокій в душі. Християнин їде з богослужіння і перебуває в цьому. Але так не може продовжуватися довго. Проходить час, і йому здається, що Бог вже не чує, він молиться, а Бог не відповідає. Християнин перестає відчувати Господню присутність - можливо, настає один із періодів пустині в його житті. Ось саме в цей час йому потрібні знайти в собі внутрішні джерела Божої благодаті, як дерево в пустині пустити коріння глибоко під землю і там шукати воду життя. Тепер вже Бог хоче, щоб ти "платив ціну" за близьке спілкування з Ним: брав пости, наполегливо молився, шукав джерела Божої благодаті всередині свого духа.

У серці кожного християнина є багато різних домішків - не того, що хотів би бачити там Господь. Ми можемо це навіть не помічати. Але Бог бачить і знає все. І Він проводить нас через вогонь випробувань. Не для того, щоб ми впали, ні. Саме у цьому вогні випробуваннь і у важких життєвих ситуаціях, які є частиною духової пустині, Бог очищає наше серце від різних домішків, від непотрібу, щоб ти мав віру, очищену вогнем, і загартований характер. 

І ось, коли християнин проходить через духовну пустиню, на нього діє сильний духовний натиск. Диявол ставить дуже багато пасток, він наносить такі атаки, від яких сама людина просто не в силах що-небудь протиставити. І є люди, які попадають до таких пасток. Чому? Тому що відвернулися від Божих доріг, вирішили питання послуху Господу розумом, а не на колінах. І, як наслідок, - великий духовний занепад і занедбання. Але є люди, шлях через пустиню яких, - результат вірності своєму Богу. Вони шукають Господа, і Він проводить їх через всілякі пастки, дає перемогу в атаках, навчаючи терпінню, смирінню, любові. Це підіймає їх на новий духовний рівень, відкриває ще більші джерела Своєї благодаті.

Діана Павлусь