18.02.2018. Неділя, ранок

Ще одного чудового, подарованого Богом недільного ранку наша церква мала звичайні богослужіння. На першому - ранковому - узяв участь Старший хор та місцеві брати-проповідники, які своїми духовними промовами послужили загальному збудуванню Церкви та підбадьорили прихожан. Також на зібранні був присутній гість, Михайло Присяжнюк, який поділився з присутніми словами-настановою. 

Хорошою промовою на початку служіння послужив Кривко Олег. Він роздумував над таким питанням: "Чи може людина відвідувати богослужіння, довгий час ходити до церкви і бути позбавленою Божої милості та спасіння?" Ми знаємо, що прийде такий час, і нам усім потрібно буде постати перед Всевишнім Богом. Як тяжко буде почути слова: 

-Відійди від Мене, ніколи не знав тебе!   

-Як же так Господи? Я ж ходив до церкви, стільки всього бачив, чув...

У Божому Слові  є хороший приклад для нас - образ людини, яка ходила з Богом, але була позбавлена Божого Царства. Це один з учнів Ісуса, Юда Іскаріотський. Він зрадив Христа за 30 срібняків. Проте ще був Петро - один з улюблених учнів Ісуса -, який теж відрікся від Нього, до того ж тричі. Яка різниця між цими двома гріхами, цими двома учнями?! Обоє згрішили. Невже гріх Петра був меншим?? Адже вони однаково ходили з Господом, так само бачили Його чудеса, Його безгрішне життя, думки, слова. Але Юда (написано, що він носив у себе скриню з грішми і тайкома крав із неї) допустив у своє серце гріх, і цей гріх пустив глибоке та міцне коріння - "аж до дерева, на якому повісився Юда".  А Петро розкаявся, як тільки збагнув все, що зробив і сказав. Образ Юди залишений на сторінках Писання для того, щоб послужити для нас попередженням. "Пофарбований свіжою фарбою колодязь ніколи не змінить якості води". Так само і ми. Які б хороші не були зовнішні обставини, вони ніколи не змінять нашого серця. Остерігаймося того, щоб зовнішній вигляд благочестя не служив покриттям нашого істинного духовного стану. 

Потрібно сказати кілька слів про хор. Дуже щиро та піднесено звучав виконаний під акомпонемент фортепіано псалом "Я недостойний глянути вгору". Також особливо запам'ятався вірш сестри Богуслави "Бог Иакова возлюбил", головною думкою якого можна назвати слова Господа (Об'явлення 3:19) : "Кого Я люблю, тому докоряю і караю того...".

18.02.2018. Неділя, вечір 

На слідуючому недільному богослужінні чудовим та щирим співом присутнім послужив 2-й Молодіжний хор нашої церкви. Особливо прославився Господь у псалмі "Господи! Да будет воля Твоя". Також у вірші "По законам Земли люди судят превратно" сестра Людмила розповіла про незбагненні закони Неба, де любов вище суду, де не закінчується милість та довготерпіння Господа, де не "доб'ють того, хто вже не має сили далі йти", де вічне життя даровано найбільш недостойним, але тим, кого полюбив Ісус. Після цього віршу гурт глухонімих братів та сестер мовою жестів прославив Бога у пісні "Пусть бушует шторм". Допомагаючи, їм підспівувала сестра з хору та брат-перекладач. Приємно дивитися, коли люди з певними обмеженнями славлять Господа. Тоді ще більше усвідомлюєш ті благословіння, якими наповнене твоє і моє життя. Головне - не забувати дякувати за це.  

Ще на служінні звучала щира групова пісня "Вот опять, замирая, стою" та сестра Яна прочитала поезію "Не всем нам будет 85". 

На богослужінні брати поділилися і хорошими проповідями. Одну з таких сказав Матер'ян Михайло. Він роздумував над такою важливою темою, як "Обличение". Як зазначив сам проповідник, "це є дуже широка для обговорення та важлива для віруючих тема". Дуже часто ми, християни, прирівняємо значення "обличение" і "осуждение". Це неправильно. Нам потрібно мудро відноситися до цих понять. Якщо ти не вмієш, не можеш "обличать" свого брата по вірі з любов'ю, то підходь до цього з молитвою, пильнуючи і просячи допомоги у Господа, щоб не вчинити, не сказати щось неправильно. Адже так можна зашкодити не тільки духовному стану ближнього, а й своєму. Проте у цій, як вже зазначилося, широкій темі є й інша "сторона медалі". Написано (Приповісті 27:5) : "...лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь". Тобто, викривати потрібно. Але - з любов'ю. Отож, важливо мати мудрість та  пильнувати, щоб ненароком, бодай, не порушити братні стосунки з ближніми по вірі.

Діана Павлусь