15.10.2017. Неділя, ранок
Уранці в неділю на богослужінні прийняв участь 1-й Молодіжний хор. Після першого загального псалму у промові  брата Шепетька Бориса  було зазначено, що ми дуже щасливі, тому що є серед вибраних Ісуса. Але для того, щоб слідувати за Ним, потрібно направляти дороги свої до Нього. Після проповіді прозвучала хорова пісня, сестра з хору прочитала вірш "Держись Христа" і заспівала у музичному супроводі пісню "Ты незменный Друг".
Другу проповідь сказав Отрода Михайло. Він наголосив про те, що надзвичайно важливо жити за Божими правилами та законами.
Опісля церква прославила Бога у другому загальному псалмі й за кафедру вийшов Журавький Леонід. Головною думкою його проповіді можна вважати слова: "Як ти проживеш життя, так і будеш проводити вічність".
Далі сестра Наталія розказала вірш "Невже я змінився?", хор заспівав пісню "Небо высокое" і до слова запросили брата Підлісного Валерія. Брат говорив про мир в серці. Він зазначив, що цей мир є ознакою того, щоб Бог тебе простив. Неважливо, що говорять інші щодо цього, якщо ти маєш в своєму серці мир, - ти є прощений. А коли ти починаєш помічати, що робиш щось не так, коли ти не відчуваєш присутності Бога, не маєш спілкування з Ним, то у тебе є проблема - гріх. Якщо ж цього немає, в твоєму серці мир, що і є доказом твого прощення. Опісля прозвучала ще одна хорова пісня і брат Сергій Виговський завершив богослужіння проповіддю та молитвою.

15.10.2017. Неділя, вечір
У неділю на вечірньому богослужінні співом послужив 3-й Молодіжний хор. Напочатку церква прославила Бога у загальному псалмі "Святий Боже", і за кафедру вийшов Костюков Микола. Він закликав присутніх дорожити часом як безповоротність цінним дарунком від Господа і мудро розпоряджатися ним. Після проповіді була звершена молитва, хор заспівав молитовний псалом "Отче Наш" і сестра з хору прочитала вірш.
Другою звучала проповідь Матер'яна Михайла. У ній брат звернув увагу на одну негативну рису характеру, що інколи можна помічати у християн. Йдеться про лицемірство ("показна релігіозність", як зазначив автор промови). Проповідник роздумував над тим, що собою представляє ця риса і як її уникати. Він наголосив на негативних наслідках цієї риси та підкреслив про те, що дуже важливо у всьому і завжди бути щирим. Опісля прозвучала  хорова пісня "Гасне вдалині", церква заспівала другий загальний псалом і брат Богдан Ярошик розказав поезію "У Бога нету дефицита в слугах". Також Бойко Юлія під акомпонемент фортепіано заспівала пісню "Я хочу, Господи, похожей быть на Тебя".
Далі досить навчальну та грунтовну проповідь на серйозну тему сказав пастор Овечко Ігор. Він роздумував про земний хрест кожного християнина. Проповідник роз'яснював так: "Христос сказав, що хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме свого хреста і йде. Це не той хрест, який ставлять на могилах, на перехрестях чи носять на шиї. Але це є добровільна згода на Його умови слідування за Ним. На Його умови... Не так, як я думаю, не так, як я вважаю. Це всі ті труднощі, з якими ти зустрінешся як Божа дитина. Це та ціна, яку ми повинні заплатити, щоби  бути Його учнями. Я читав ще один текст з Біблії: "Если Ты Сын Божий, сойди со креста"... І сьогодні є той "голос", який продовжує нашіптувати дітям Божим, послідовникам Христа, тим, які взяли свого хреста і пішли за Ісусом, молодим юнакам: "Подивись, як інші живуть. Ти теж можеш швидко розбагатіти, мати легкий заробіток, дороге авто чи розкішний дім. Але для цього... зійди з хреста! Сьогодні, коли тобі по-особливому тяжко, він шепче і до тебе. І якщо твої сльози є для тебе хлібом вдень і вночі, він продовжує казати: "Де твій Бог?!"  Дорогий християнин! Якщо ти взяв свого хреста і слідкуєш за Ісусом, то я тебе запевняю іменем Господа і авторитетом Божого Слова: Господь на Своєму місці, Він бачить і знає твоє життя і серце. Він з тобою. Ісус підкріпляє, веде та допомагає тобі, тому що перед тобою ще далека дорога, і тобі потрібно дійти". Після проповіді сестра Людмила розказала вірш "Бог никогда не делает ошибок" і хор заспівав пісню "Се у дверей стою, стучу".
Закінчилося богослужіння проповіддю Дмитрука Миколи і загальною молитвою.

Діана Павлусь