14.01.2017. Субота
Це суботнє богослужіння мало навчальний характер. Воно було проведено у вигляді семінару гостем з Хмельницька, єпископом Ростиславом Мурахом. Також участь у цьому служінні прийняв гурт з 3-ого Молодіжного хору. 
На початку зібрання, після загального псалму, брат Ростислав розпочав свою промову. Спочатку він коротко розказав про своє навернення до Господа і своє життя, життя християн Хмельницької області. Єпископ зазначив, що у його області тільки 2308 віруючих християн п'ятидесятників, і тому він щиро запрошує на Хмельниччину всіх бажаючих звіщати Благу Звістку людям, які ще не пізнали Ісуса. 
У основній частині своєї проповіді брат Ростислав говорив так: "Ми часто звертаємось до Бога з питаннями. Але я хочу проповідувати про питання, які задає Бог нам. Першим питанням, яке Господь задав людству, було: "Де ти, Адам". Де ти? На мою думку, це був Божий заклик до покаяння. Я думаю, що якби Адам з Євою вийшли б на цей заклик, впали перед Богом і просили б вибачення, то доля людства була б інакшою. Але Адам почав звинувачувати Єву, змія, і, врешті-решт, Бога. Господь бачив його думки, і це не були думки розкаяння. Бог бачить і наші думки. І Він судить людину не стільки за її добрі діла, скільки за думки і наміри серця. І кожен з нас хоча б раз в житті повинен сказати Богові: "Ти бачиш мої таємні думки і бажання, очисти мене від них і збережи". 
Другим питанням було: "Чому ти тут, Ілля?" Чому ти тут? Чи всі ми, присутні, розуміємо волю Божу щодо свого життя? Чи служимо ми Богу там, де він нас назначив? Нам варто пороздумувати над цим. 
Третє питання звучало так: "Що ти бачиш, Єремія?" Що ми бачимо? Часто люди бачать "заскалку в оці брата свого, а колоди у власному не помічають". Хочу замітити, що люди в інших помічають те, що самі дуже хочуть, а бо ж те, що не змогли в собі подолати. Ми повинні бачити власні недоліки і виправляти їх. 
А в ролі кого ми себе бачимо? Я хочу, щоб всі брати бачили себе в ролі проповідників, служителів, а сестри бачили себе добрими господинями, мамами, дружинами. 
Четвертим питанням Бога до людей було: "А ви за кого Мене маєте?". За кого ми маємо Ісуса Христа? Як часто ми приходим до Бога, щоб він нам щось дав. Ми шукаємо не Ісуса, ми ніби шукаємо Його руки. А нам потрібно, насамперед, шукати Його Лиця, Його Царства, а все інше з Своєї руки Він не пожаліє.
І останнє питання Господа: "Симоне, сину Йонин, чи любиш ти Мене?"  Чи любимо ми Ісуса? Звичайно, ми всі відповімо: "Так". А чи знаємо ми, що любов до Бога - це не тільки прекрасні відчуття миру і спокою, коли Дух Святий сходить на нас. Любов до Бога - це любов до Його Слова, це любов до молитви, до народу, до праці.  А як часто ти молишся? А чи знаєш ти, що любити Ісуса означає ненавидіти гріх? Що любити Його - це страждати за Його Ім'я? Чи готовий ти?
Я хочу, щоб ці всі питання, які задавав нам Бог, в наших серцях оновили нашу посвяту, нашу любов, оновлять нас силами, щоб ця Божа  любов ніколи в нашому житті не зникала".

15.01.2017. Неділя, ранок
В ранковому недільному богослужінні узяв участь Старший хор і гість, єпископ ХВЄ п'ятидесятників Хмельниччини, брат Мурах Ростислав. Перед початком зібрання церква помолилася і заспівала загальний псалом "Славте Бога піснями хваління".
Першим проповідував Мельник Микола. Він звернувся до присутніх з ідеальними словами перед початком служіння: "Господь любить нас. Він хоче вечеряти з нами. Але чи готові ми до того, щоб слухати те слово, яке Він має нам сказати? Чи готові ми самі говорити з Ним?" Після проповіді та молитви хор заспівав чудову пісню "Затишком пахне дім" в якій йдеться про те, що десь в інших куточках Землі йде війна, гинуть люди, а над нашими головами є мирне небо. Також гурт з хору підготовив пісню під гарний акомпонемент двох скрипок та гітари.
Другим проповідував Отрода Михайло. За основу своєї проповіді брат взяв текст з Біблії Приповісті Соломонові 16:32 і пояснив його так: "Один із великих плодів Духа є стриманність. Ми маємо тримати себе в руках і мати велику силу волі. І в кожного з нас є таке свідчення, в якому завдяки стриманості з вашої сторони прославилось ім'я Господа". Опісля маленька сестричка заспівала пісню "Радісна новина" і за кафедру вийшов наш гість Мурах Ростислав. На початку своєї промови він коротко розказав церкві про стан П'ятидесятницької церкви у Хмельницькій області (до речі, в цій області всього 2308 віруючих ХВЄ), подякував Троцковець Олексію та його команду дитячого табору за те, що вони відвідали Хмельниччину і запросив тих, кому Бог дає можливість і бажання, їхати місіонером в Хмельницьку область, яка так потребує Божого Слова. Темою своєї проповіді єпископ вибрав питання: "Для чого Бог створив помісну церкву?" Ми, каже брат, Тіло Христа, ми Його руки, Його ноги, Його уста. Він використовує нас для благовіщення і допомоги. Висновок напрошується сам: Бог створив церкву для благовіщення цьому світові. І не тільки. Він створив її для того, щоб дати їй свої дари, дари Духа Святого. Ще церква - це кузня, де виковується наш характер, і  сім'я, члени якої допомагають, переживають і моляться один за одного.

15.01.2017. Неділя, вечір
У вечірньому недільному богослужінні Богу послужив 1-ий Молодіжний хор. Після загального псалму першу проповідь для загального збудування сказав Шепетько Борис. Опісля хор заспівав пісню і сестра розказала вірш.
Другим проповідував Яковенко Володимир. Прочитавши 1 Петра 1:17, брат замітив, що як часто для нас якусь цінність становить саме те, що Господь хоче викорінити із нас. Чомусь саме воно в такі моменти і наших очах дуже цінне. Але наша віра повинна бути нам найдорожчою, дорогоціннішою від усього.
Після загального псалму і віршу Виговської Олени проповідував Овечко Ігор. Він сказав: "Цей світ обов'язково докоряється, якщо тільки сіль землі ще не втратила свою силу, якщо ми є тими, ким повинні бути. І людина, яка сидить в зібранні, обов'язково осуджується псалмами чи Словом Божим. В Біблії написано, що вона впаде і поклониться перед Богом". Після проповіді сестра розказала вірш і хор заспівав пісню про любов Христа. 
Останнім проповідував Дацький Василь. Він наголосив, що Господь хоче слухняності від своїх дітей.

Павлусь Д.С.