13.01.2018. Молодіжне служіння
На суботньому богослужінні служила молодь нашої церкви: 3-й Молодіжний хор благословляв присутніх співом, а брати у проповідях духовно підкріплювали християн. Звичайно, цю духовну їжу спожив лише той, хто прагнув, чия душа чекала і слухала, що ж скаже їй Господь.
Напочатку проповідував Булан Сергій. Він зачитав історію про те, як Ісав продав своє первородство, і закликав дуже цінувати Божим благословінням для нас, як для перворідних в Ісусі Христі, як для Його дітей. Кожен, хто читає Боже Слово, розуміє, що Господнє благословіння - це все. Отож, якщо Бог благословить, то ти будеш благословенним, і у всьому матимеш успіх. Ціни таким благословінням і нуждайся за нього. Після проповіді і молитви хор прославив Бога у псалмі "Мой Бог и Царь" і сестра Аня розказала вірш "Я страждав на Голгофі за тебе". Другим проповідував Сніжко Андрій. Темою своєї промови брат обрав велике свято, яке ми святкували напередодні - Різдво, а саме - він роздумував над самою суттю народження Христа. Опісля сестра Елла заспівала під акомпонемент гарну пісню "Перемагай", брат прочитав вірш "Не традьте жизнь свою на тех, кто вас не ценит" і хор проспівав псалом "Вот идёт Царь Царей". Наступним за кафедру запросили Васильчука Віталія. Він промовляв про Бога як про Милосердного Отця, який не втомлюється прощати. Це приклад для нас: ми повинні не тільки просто знати, що Бог пробачив нам, а й прощати своєму ближньому так само. Після проповіді церква прославила Бога у загальному співі. Далі промову для загального повчання сказав Касюдик Ілля і сестра з хору розказала поезію "Догорает в камине дрова". Опісля прозвучала хорова пісня "Близится время" і за кафедру вийшов пастор Милтанов Станіслав. Він проповідувавна тему "Знай Бога". Звучить як заклик. Дійсно, пастор призиває, закликає знати Господа. А що це означає? Давайте згадаємо історію про те, як Ісус був спокушуваний дияволом у пустині. Як Він відповідав своєму ворогові? Словами з Біблії. Він знав, що доречно сказати для того, щоб перемогти. Знати Господа означає знати Його Слово, досліджувати Це Слово, тому що воно є від Бога, прагнути до пізнання Бога, не зупинятися на якомусь певному досягнутому духовному рівні. Господь є досконалим і до кінця незбагненним, безмежним. Людина ніколи не пізнає Його повністю. Це свідчить про велич нашого Творця і представляє для нас необмежені можливості у Ісусі Христі. Давайте будемо пізнавати нашого Господа! Після проповіді сестра Таня проспівала пісню "Ти віддай все в руки Бога" і сестра з хору прочитала вірш "В житті зустрічаю висоти й низини". Закінчувалося богослужіння промовою Матер'яна Тараса та загальною молитвою.
14.01.2018. Неділя, ранок
На ранковому недільному богослужінні у нашій церкві був присутній гість Михайло Присяжнюк, який послужив для присутніх проповіддю. У прославленні Господа співом узяв участь 1-й Молодіжний хор. Також хорошими проповідями поділилися з прихожанами місцеві брати-проповідники. Напочатку одну з таких промов сказав Яковенко Володимир. Він наголошував на тому, щоб на земній дорозі ПРАВИЛЬНО бачити духовними очима - "как бы видя Невидимого", - і на тому, щоб виконати всі настанови Господа в точності і лише так, як Він наказав, а не по-своєму. А якщо нам щось не подобається? Якщо я буду робити щось не так, якщо по-іншому, трохи щось зміню чи додам, що тоді? О, велика поразка чекає на тебе тоді! Після проповіді і молитви прозвучала хорова пісня, сестра розказала поезію "Молитва" і гурт з хору прославив Бога у псалмі. Другим проповідував Стецюк Дмитро. Головною думкою його промови були слова: "Ти ділився з оточуючими тебе людьми тим, що наповнює твоє серце". А що сьогодні є в моєму серці? Чим ділюся я з цим суспільством? Павло та Іван, які проходили біля храму (Дії 3:1-...), не мали багатства, щоб поділитися з хворим чоловіком, що сидів біля храму. Але вони мали "дещо", і вони, написано, сказали: "...що маємо, те даємо...". Апостоли уздоровили хвору людину, тому що мали Духа Святого у своєму серці і віру в воскреслого Христа. А чи маєш це ти? Якщо так, то чи працюєш на ниві Господній, чи ділишся тим, що маєш? А маєш ти надзвичайно багато. Опісля церква проспівала загальний псалом.
У другій частині богослужіння слово надали гостю, брату Михайлу Присяжнюку. Він зачитав текст з Біблії, де сказано, що Ісус Христос - це є Хліб Життя. Хто приходить до Нього, хто шукає Цей Хліб Небесний, той, написано, не буде голодувати повік. Чому цей Хліб є таким важливим для нашого духовного життя? Тому що Його ніхто не зможе замінити. Хліб для нашої душі - тобто Христі й Боже Слово - нам не зможуть замінити ніякі найкращі проповіді, спів чи щось з цього світу. Їжі, яку дає Господь, немає заміни - лише однакова дає ситість для нашого духовного чоловіка.
Діана Павлусь
14.01.2018. Неділя, день
Традиційно 14 січня о 15 год біля головної ялинки міста відбувся IV регіональний фестиваль колядок та щедрівок «Ой радуйся, земле», який проводиться з метою відродження, збереження та розвитку української національної культури та багаторічної духовної спадщини нашого краю; популяризації самобутніх зразків української народної творчості та зимових календарно-обрядових пісень.
До участі у фестивалі було залучено шість хорових колективів та солістів центру дозвілля, серед яких: народний аматорський хоровий колектив центру дозвілля (керівник Людмила Точинська), хор церкви «Християни віри Євангельської» (керівник Сергій Виговський), хор Свято-Софіївської церкви (керівник Галина Кудлай), самодіяльний народний аматорський хор «Ветеран» (керівник Юрій Сеник), хор Свято-Покровського Собору (керівник Надія Остапович), народний аматорський хор «Передзвін» (керівник Галина Кудлай), а також виконавці Іван Бублик, Мирослава Воробей та Дарина Скрипчак.
Усі учасники фестивалю були нагороджені дипломом за участь у ІV регіональному фестивалі колядок і щедрівок «Ой, радуйся,земле», а також солодощами та пам’ятними сувенірами.
14.01.2018. Неділя, вечір
У вечірньому недільному богослужінні узяв участь 2-й Молодіжних хор. Також на цьому зібранні присутні отримали велику потіху та духовне підкріплення через гостя - брата Павла Гаврилюка з церкви "Христа Спасителя" м. Маріуполя. Він багато послужив для присутніх і співом, промовою, вітаннями та чудовими віршами. Йому надали слово наприкінці першої частини служіння. Спочатку брат сказав коротеньку промову-привітання до церкви як до українського народу, висловивши свою велику радість перебувати саме на Україні, і розказав чудову поезію про нашу країну як про щедрій подарунок нам від Бога. Далі брат Павло розповів про своє життя, про дороги, якими веде його сім'ю Господь, і закликав дуже цінувати тим, що маєш, щоб Бог не забрав для того, щоб ти повністю оцінив Його доброту. Опісля брат заспівав декілька пісень ("Жизнь земная призрачна, туманна"; "В час ненастья"...). Далі брат багато роздумував про християнське життя, про саму поведінку нас, християн, про те, чи ми радіємо в Бозі, і розповів вірш "Не позоришь ли ты Христа...".
Діана Павлусь
|