10.06.2018. Неділя, ранок

На недільному ранковому богослужінні Господь благословив прихожан нашої церкви щедро накритим "столом" духовної їжі, з якого, як я впевнена, кожен бажаючий отримав саме те підкріплення, в якому мав потребу. Друзі, "Дякуйте Господу, добрий бо Він..." ( 1 Хронік 16:34). 

На служінні співом та віршами послужив Старший хор. Слово від Господа говорили місцеві брати-проповідники. 

Напочатку проповідував Мельник Микола, взявши за основу промови текст Біблії Післ. до Євреїв 3:7, брат закликав присутніх: "Як будете чути голос Духа Святого, не робіть затверділим своє серце": "це комусь, не мені, я це вже знаю...". Ми маємо розуміти, яка дана нам честь - до нас говорить Дух Божий. Не відкидаємо Його голос, бо може прийти час, і вже ми будемо хотіти почути Бога, та Він не захоче говорити до нас". 

Після промови хор прославив Бога псалмом "Господи, Боже нашего спасение", сестра Ніна розповіла вірш "Як часто кажемо в житті" та двоє маленьких хлопчиків заспівали чудову щиру пісеньку "И в снег, и в дождь я радуюсь в Иисусе", яким на фортепіано підіграла їхня мама. 

Другим за кафедру вийшов Михайло Отрода. Він зауважив те, що щоб цей світ не пропонував, які видовища, "адреналін", подорожі, життя для задоволення - ніщо не зможе наситити душу людини, ніщо з цього просто НЕ ЗДАТНЕ це зробити. Їду для людської душі можна знайти лише в Одного - Небесного Батька. 

Опісля церква прославила Бога у другому загальному псалмі. Далі сестра з хору прочитала вірш, прозвучав хоровий псалом "Я люблю Христа" і брат Михайло Матер'ян заспівав пісню "Як думками в минуле полину", в якій розповів про те, як Ісус завжи супроводжував його на дорозі життя, в там, де було найтяжче, де був не в силі пройти - Ісус ніс на руках. 

Слідуючу і вже останню проповідь сказав Дегтяр Іван. Брат закликав вчитися чути та розпізнавати Божий поклик у своєму серці й спішити працювати для Господа. Опісля церква звершила молитву за прохання та молитву подяки за служіння.

10.06.2018. Неділя, вечір 

На вечірньому богослужінні чудовим прекрасним співом присутніх благословив 2-й Молодіжний хор. Його учасники послужили хорошими псалмами, щирими віршами та соло під акомпонемент фортепіано. Зокрема, благословенно звучали: хорова пісня "Неведомая миру красота", псалом сестри Надії "Господь, мой Иисус" та вірш сестри Яни "Все, что на небо с собою возмём - нежно лелеем и бережем". 

Також Бог прославився у гуртовому псалмі "После дождя" та хоровий пісні "В небе херувимы". 

На зібранні був присутній гість, брат Едуард. Його запросили за кафедру у другій частині богослужіння. Він прочитав Матвія 7:15-... та поділився зі слухачами словом підтримки та настанови. 

Також сильною Словом промовою поділився Яковенко Володимир. Брат наголошував на тому, що ПОКАЯННЯ потрібне не тільки неспасенним. Як важливо, щоб питання покаяння не залишилася у християн останнього часу десь "позаду". Згадаймо момент свого покаяння і загляньмо до свого серця зараз – можливо, той Голос, що вів мене до покаяння, вже не звучить у ньому? Можливо, ще щось змінилося? Перегляньмо своє покаяння! "Вспомни, откуда ты ниспал..." Значить, покаяння потребує той, хто опустився на нижчу сходинку духовного росту, ніж був вчора. Щось було причиною цьому: може, заметушився, чимось знехтував, щось недоробив, десь не встояв проти гріха, взяв на себе певний тягар. Божа милість радить: зверши покаяння чи переглянь його, не збирай Божий гнів на День Суду.

Діана Павлусь

13.06.18 Середа

Нашу церкву відвідали гості із Рівного.