Різдво 2018

З'їздне богослужіння

Я думаю, що для християнина дуже корисно є перебувати в спільноті та єдинстві зі своїми однодумцями. Для того, щоб розвиватися духовно, кожному із нас це потрібно, воно є як необхідність, адже чийсь досвід завжди є дуже і дуже цінним. А коли він ще "приправлений" живою вірою в Господа та Словом від Нього, то стає цінним здобуттям для християнина. Це, на мою думку, і є метою з'їздних богослужінь - поділитися своїм досвідом як християнина, чи Божим Словом, чи тим, що кому відкрив Він Сам Духом Святим. Про мету богослужінь пише ап. Павло 1 Коринф. 14:26: "...когда вы сходитесь, у каждого из вас есть псалом, есть поучение, есть язык, есть откровение, есть назидание, - все сие да будет к назиданию".  

Третього дня свята у нашій церкві відбулося масштабне з'їздне богослужіння. На ньому було присутні багата братів-проповідників з інших місцевостей. Одні з них поділилися промовою, інші - пророчим Словом, треті - тим, що їм відкрив Бог. Щоб не робити цю оповідь об'ємною, за доречне вважаю виділити тільки основне у богослужінні. Цим "основним" є кілька проповідей. 

Першою є промова, сказана напочатку богослужіння братом-гостем. За головне у ній можна взяти його ж слова: "До зустрічі з Господом одна дорога, а після - зовсім інша. І, ставши на Його дорогу, ми просто не маємо права ні на крок повертатися на ту дорогу - дорогу без Ісуса". Ні одна думка, ні один вчинок - ніщо не повинно нагадувати попереднє життя. 

Одразу ж після нього за кафедру запросили слідуючого проповідника. Його промова була короткою, але влучною. Брат зачитав з книги Левит 10 про двох священників, які неправильно служили перед Лицем Бога і були покарані за це смертю. Ось як пояснив це місце сам проповідник: "У Біблії сказано, що історії у ній же - це образи для нас, християн останнього часу. І Господь дав нам чіткі інструкції і настанови для життя з Ним. Якщо ми не будемо їх старатися виконувати в точності, то очевидно, який кінець чекає і нас". 

Ще одну досить грунтовну проповідь сказав інший гість. Він почав промову роздумами про те, як тяжко закінчити рік так же добре, як і починаєш його. Так, хороший початок - це добре. Гарно починати легко, але як важко так само і закінчити. А якщо не день, не рік, а все християнське життя? Добре починати з Богом, але як важливо закінчити так само гарно із Христом, як і починав! Опісля, вже для настанови, брат прочитав посл. до Євреї 11:13-... Там говориться про тих, кого не посоромився Господь, про кого казав, називаючи себе їх Богом. Чому? Тому що вони не соромилися Його. Це не просто гучний вислів. Тут захований глибокий сенс, у цих словах відчутно ехо тих великих жертв та сміливості тих, хто був вірний Христові. Також у цьому місці з Біблії сказано про тих, хто жив на Землі, "прагнучи до кращого, тобто до Небесного". Прагнучи до кращого... До якого "кращого"?? Ісус Христос приготував для нас Місто. Він кличе нас туди, кличе іти за ним, говорячи: "Прийдіть до Мене ВСІ..." ( Матв. 11:28). Ти хоче слідувати за Мною? А ти готовий прийняти мої умови? Готовий піти за Мною, відмовлятися від себе і свого Я щодня? Готовий? Згідний на таке "краще"?

Діана Павлусь