В'їзд Ісуса Христа в Єрусалим

01.04.2018. Неділя, ранок

Цього чудового недільного дня наша церква святкувала в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим. На ранковому богослужінні ми радо приймали гостей - брата Михайла Хром'яка зі Львывської Богословської Семінарії та місіонера Михайла. Гарними псалмами та віршами благословив присутніх Старший хор. 

Наприкінці першої частини зібрання хор під акомпонемент фортепіано прославив Бога у псалмі "Господь мій Цар Слави" і сестра Ніна прочитала вірш "Щасливе небо Палестини" Далі за кафедру запросили брата Михайла Хром'яка зі Львова. Він роздумував над текстом з послання до римлян 12:1-3 та пояснював його. Зробивши акцент на другому віршикові, брат зауважив таку цікаву річ. Чому ми робимо людям добро? Через те, що вони нам віддячать? Ні, а тому, що я хочу догодити Богові. Я постійно, у словах і в ділах, дякую Господу за ту незліченну кількість добра та милосердя, які Він вчинив мені. Чому я прощаю ближнього, хоча це інколи важко і непросто? Так, саме тому, що мені самому прощено дуже і дуже багато. Адже якби Бог чинив зі мною справедливо, так, як я хочу чинити з іншими людьми, то на світі ніколи не було б ні добра, ні надії - нічого світлого і хорошого. Ось тому Писання навчає прославляти Бога та бути вдячними Йому, адже тоді ти не тільки станеш робити більше добрих справ, як християнин, тоді у тебе будуть навіть кращі відносини з ближніми. Ти вдячний Богові - ти задоволений тим, що Він тобі дав - ти маєш хороший настрій і передаєш його тим, з ким спілкуєшся. У Посланні до Римлян 1:21 написано : "...бо пізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилося нерозумне їхнє серце". Чому люди знікчемніли думками? Тому що непрославили Бога і не дякували Йому. Як мати "чисті" думки та чисте серце? Прославиляючи Господа та дякуючи Йому. 

Ще хочеться зазначити, що це ранкове богослужіння для деяких людей було не просто святом в'їзду Христа в Єрусалим. Одинадцять братів та сестер з нашої церкви на цьому служінні отримали атестати випускників Львівської Богословської Семінарії. Ці люди, що вчилися протягом п'яти років, захистити дисертації та тепер, маючи цей диплом, можуть (звичайно, перекваліфікувавшись) працювати з професіями вчителя та подібних цій. Перед врученням Коваль Дмитро, коли роз'яснював присутнім, що це, до чого і чим вигідне, зауважив, що для віруючих є великим кроком вперед те, що наша держава визнає дипломи, видані християнськими семінаріями. В Україні перед віруючими 21 століття відкриті усі двері для проповіді Євангелії. Кожен, хто хоче працювати для Господа, має таку можливість, варто лише скористатися нею, не втративши свій час.

01.04.2018. Неділя, вечір

На вечірньому богослужінні прихожанам послужили хористи 1-ого Молодіжного хору та місцеві брати-проповідники. 

Хороше Слово на цьому служінні сказав Журавський Леонід. Щодо в'їзду Христа в Єрусалим брат висловив таку цікаву думку: "Усі відомі полководці, переможці чи великі завойовники в'їжджали до міст на конях та з великим тріумфом, а наш Господь в'їжджав до Єрусалиму смиренно, даруючи мир і немов показуючи людям, що Я не хочу насильно тебе до чогось примушувати, Я хочу дарувати тобі життя". Опісля брат Леонід зачитав історію про славний в'їзд Ісуса в Єрусалим і роздумував над тим, що, можливо, тільки невелика частина тих, хто прославляли Христа, дійсно знали, Кому і чому вони це роблять. Багато хто з людей просто шли за натовпом, приєднувались до чиїхось вигуків і не розважали у серці над метою того, що робили. Якщо перенести цей приклад на наші часи, то ми бачимо, що, в більшості, усі чинять саме так, як, можливо, поступали люди з цієї історії – сліпо йдуть з натовпом, за суспільством. Ще вчора той чи інший вчинок, одяг чи поведінка вважалися неприйнятими суспільством, в сьогодні уже хтось те вчинив, той щось інше, за ними ще кілька, і ти подумав: "Чим я гірший за нього? Чому я не можу робити так само?" Так руйнуються не тільки суспільні, а й біблійні установи. Коли Ісус стояв перед Пилатом, теж, можливо, тільки невелика частина людей розуміла, чому вони кричать "Розпни!" Усі інші, може бути, просто десь почули, хтось сказав, той вигукнув попереду — і все, цілий натовп кричить, не розуміючи, що робить. Яка страшна помилка! А як зараз чиниш ти? Чи "просіюєш" ти свої вчинки через слова з Писання? Адже перед Богом не стане юрба, перед Ним будеш відповідати один ТИ – сам-на-сам зі своїми вчинками. Не берімо приклад з когось - усе й усі змінюється; досліджуймо Боже Слово, щоб рівнятися на завжди незмінну досконалість Христа - лише Він має бути нашим прикладом, ідеалом, дзеркалом перед очима кожного християнина.

Діана Павлусь

 $IMAGE19$